Дивлюсь на світ очима мами,
І відчуваю єдність душ.
Хоча її немає з нами –
Вона в цвітінні яблунь, груш.
Вона у травні і у грудні,
Вона в любові і в журбі,
Вона у свята і у будні,
І в самоті, і у юрбі...
Вона моє ласкаве сонце,
Стрункі берізки край доріг,
Роса ранкова на віконці
І рідний батьківський поріг.
Вона у шелесті тополі,
Вона у співі солов’я.
Вона - дарунок моїй долі,
Рідненька матінко моя.
Вона і спокій, і порада
На всі мої земні часи,
Вона душі моїй розрада –
Промінчик вічної краси.
Вона у всьому, що між нами,
Вона – найкращі почуття!
І це не висловить словами –
Це доказ вічного життя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515927
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.08.2014
автор: Lana_7