В унісон Тетяні Лавинюковій "Скільки б не лишила мені доля..."
та вказаним у неї авторам.
У вирій, мов птахи, летять літа,
щорік летять у незворотний вирій,
то ж стала цінувати неспроста
деньочки до межі у інший вимір.
Весь смак життя і всю красу землі
вбираю повні груди щохвилини!
Допоки не розчинюся в імлі,
мій щирий захват білим світом лине!
2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516032
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2014
автор: Світлана Моренець