Памятаю було тепло бо присснилась ти мені
Вдвох лежали ми з тобою хоч насправді був один
Твої руки так торкались що від того зразу млів
І не знав що то зі мною наче розум втратив в тім
Али бути міг при собі бо реально ми були
Ти лежала за спиною руки ж твої на мені
Плечі груди відчували я ж до них зе більш хотів
І нічого не бажалось тільки щоб міцніше в тім
Так от просто і лежали була ніч по всій землі
Ну а потім те і сталось обернувся я тобі
І припав до того всього сам не вірячи собі
А вона була такою що збагнути те не міг
Та реальність нереальна так поглинула в собі
Що і боязко аж стало як мені так і тобі
Але так ти посмсіхалась що схопив те все собі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516095
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2014
автор: роберт