Серцем вір!

А  це  минеться,  Мамо?  Ця  війна
Нас  не  зламала.  Підняла  на  ноги.
Нас  об'єднала  міцно  ця  біда  -  
Боротимемось  за  свою  свободу!

А  це  минеться,  Мамо?  Біль  душі
Нестерпний.  Все  це  ні,  не  випадково.
Ми  не  здамося!  Всі  вперед,  мерщій!  
...  Та  вкотре  гинуть  люди  знову  й  знову.

А  це  минеться,  Мамо?  Відчуття
Провини  є.  Я  навіть  ладна  вмерти
За  тих,  хто  ще  живий,  хто  врятував  життя...
Бо  спогади  болючі  вже  не  стерти.

Чи  це  минеться,  Мамо?  Чи  скінчиться
Кривава  бійка  в  серці  України?!!  
Горить  -  палає  вкотре  в  пам'ять  свічка
За  тими,  хто  відчув  ножа  у  спину.

Чи  це  минеться,  Мамо?  Віри  досить,
Щоб  відродити  у  собі  бійця!  
...  А  за  вікном  така  самотня  осінь,
Що  хочеться  ридати  без  кінця!..

Це  все  минеться,  Мамо!  Ми  ж  бо  сильні!
І  в  Україні  заспівають  гімн.
Буде  весна.  Тепло.  Ми  будем  вільні.
Війна  скінчиться.  Ти  лиш  серцем  вір!

Слава  Україні!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516271
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.08.2014
автор: Тіна Травнева