Обійми мене… Благаю, обійми!
Доторкнися пальцями до тіла.
Підійми мене із прірви! Підійми,
Щоб ми разом знову в небо полетіли.
Помовчи зі мною… просто помовчи.
Бо мовчання – найцінніший скарб людини.
Закричи зі мною! Голосно кричи,
Ніби в цьому світі ми єдині.
Забирай всі подарунки! Забирай!
Відривай ти мої крила! Та будь ласка!
Та ж скажу тобі ще дещо, зачекай:
Обіцяю, не зніму більш маски!
Я клянусь усим, що в мене є:
Не побачить більш ніхто моїх емоцій.
Я закрию серце назавжди своє,
Бо ж набридло падати на кожнім кроці…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516277
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2014
автор: Ольга Но-Марен