У природі зміни помічаю.
Тиша насторожує мене.
Літо, але лист уже злітає.
Значить, осінь все ж не промине.
У любові теж буває осінь,
Коли поцілунків смак забув.
А душа не знає уже млості.
І в собі ти осінь теж відчув.
Притаїлась осінь за віконцем.
Ти сумуєш за вчорашнім днем.
Лиш надія теплиться на донці:
Може, тимчасово й все пройде?
Тільки у природі все по колу:
Літо, осінь, потім йде зима.
Тільки у людини вже ніколи
Повороту з осені нема.
Старість не повернеться в дитинство.
В мами на руках не будеш спать.
Роки позбирай по намистинці.
І зумій до всього вже звикать..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516281
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.08.2014
автор: Н-А-Д-І-Я