Закохався у неї,у її очі.
У її посмішку жіночу.
Але разом не бути нам з тобою.
Відстань зруйнувала все.
Як шторм серед моря.
А вона сидить,плаче.
Сумує за тобою.
А ти все думаєш і кажеш.
Мила,я не здамся без бою.
Фрази,слова,почуття і любов.
Це все повторяється знов і знов.
Ти кажеш,що ти її не забудеш.
Вона буде чекати тебе.
А ти все погубиш.
Це відстань і просто потрібно змиритись.
Бо вам вже не доля,колись зустрітись.
Вона плаче і просить.
Прийди до мене.
А ти кажеш,що вже.
У тебе з іншою сцена.
Сцена любові та відносин на тиждень.
А потім покине вона тебе ні з чим.
І після цього ти зрозумієш.
Що відстань це вже не така і проблема.
Ти береш гроші і їдеш і їдеш.
Ти зустрічаєш її,а тут знову дилема.
Вона вже не хоче,щоб ти був поряд.
Ти загубив свій шанс.
Зловити подарунок долі.
Адже вона та єдина,яка б тебе кохала.
І завжди піклувалась і не забувала.
Відстань не проблема,головне любити.
Бо з тією людиною гарне життя можна прожити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516325
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2014
автор: Загартований горем