* * *

Даруй  мені  свою  усмішку  світлу,
Безмовний  погляд  в  душу  поклади
І  там  сховайся  хоч  від  всього  світу,
Від  днів  тужливих,  вітру,  чи  біди.

І  чую  серцем  -  вистачить  терпіння,
Десь  сила  прокидається  в  мені.
З  тобою  болю  понесу  каміння,
Перечекаю  зливи  затяжні.

Лиш  ти  в  нас  вір,  як  я  у  тебе  вірю.
Страждання  перейдуть  у  благодать.
Надія  -  дар,  нема  її  надміру,
Вона  уміє  з  мертвих  воскрешать.

Даруй  мені  свої  страхи  і  втому.
Нехай  вони  розчиняться,  як  дим.
Лиш  ти  живи.  І  приїжджай  додому
Спокійним  ранком  серцем  молодим.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516326
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2014
автор: Марічка9