Впав вечір у легкі обійми дерев,
Насупив над обрієм хмари,
Примари, -
Небесне вбрання для мав-королев.
Їм вітер таємную пісню співа,
Колише смарагдові трави,
Октави
На лірі казковій зоря виграва.
Ледь сонце помалу за обрій зайде -
Палає вся річка вогнями, -
З піснями
На річку летять світляки деінде.
Ясніє і плаче від щастя зоря
І радощам ніби немає кінця,
Їй час сей сулитиме долю -
По полю
В ніч місяць її поведе до вінця.
Ще вечір не спить, а вкладається спати,
В колисці на листі радіє,
Мов мріє.
Лиш сонце заходить, аби зранку встати.
Поки є життя - не час сумувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516397
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2014
автор: Алёна Крылова