Холодна без кохання,одинока від байдужості,зішкулена й покинута на узбіччі раю.
Зі своїх небес,ти опускаєшся тихо наді мною. Огортаєш мене своєю увагою ,пробуджуєш до життя,наповнюєш енергією моє тіло,зігріваєш мою душу ,загоюєш рани на серці,відрощуєш мені крила, і ми летимо, разом - над землею, по-за хмарами, опускаємось серед поля,у волошковий туман, ми розмовляємо без слів ,дивлячись у вічі ,ми цілуємось - наші тіла розчиняються ,а душі,сплітаються і летять до Молочного шляху,де танцюють пристрасний танець закоханості,піднімаючи зоряний пил.
І навіть, коли ти відлітаєш до свого раю - я живу!Малюю в уяві неймовірні картини,пишу красиві мрії !
Тому що, ти - моя муза!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516426
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2014
автор: олена гай