Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами
Й атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
Найбезглуздіше його ж творіння?
Людство, ти лежиш ще у колисці...
Матінка – Природа із купелі
З брудною водою тебе виплесне.
І відродиться Життя Оселя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516507
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.08.2014
автор: Юрij Бyжaнuн