Ще ворон кряче ,ще гірчить земля,
Ще сонце покривавлене багриться.
Несамовито плаче немовля,
Над матір’ю ,в якої з рани кров ятриться.
Та бачу наче у пустелі міражі,
А може то з небес якесь видіння…
Вкраїна просипається в красі….
Нема війни…війна у сновидіннях…
Як жайворонки,трудівничий люд
Встав на світанні землю відновляти .
Не має болю і брехні отрут,
І не вгавають небеса торжествувати...
Я вірю ,це не сон і не міраж,
Це Божий дар і неба провидіння.
Загине зло і вищий пілотаж
Добро покаже ,злючому насінню!!!
8.08.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516575
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.08.2014
автор: леся квіт