Нарешті дощ…

Озоном  землю  свіжість  полонила.
Крізь  тріщини  вдихає  дощ  асфальт.
Погода  так  по-літньому  осіння.
Вікно  -  то  мій  квиток  у  перший  ряд.

Втомила  спека  і  людей,  і  місто.
Воно  заспрагле  прямо  босоніж
Без  парасольки.  В  натовпі,  хоч  тісно.
Обличчям  ловить  теплі  краплі  стріх.

(09.08.2014)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516621
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2014
автор: Олександра Кійко