За осіннім порогом
потемніє весь світ,
перевернутим рогом
Місяць впреться в зеніт.
І тоді синій квітень
не упаде на сніг
і не зляже вже квітом
зелен-травень до ніг.
В небо пісня не злине,
сонця круг не зійде –
на червону калину
чорна стрічка впаде.
Та немає причини
нам журитись про те
до тієї хвилини,
доки сонце зайде!
Створено 20. 11. 2002 року, м. Львів
Опубліковано: "Калинове вино". Львів: "Плай", 2005. 96 с. – С. 77.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516718
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2014
автор: Т. Василько