Веди мене, Серце, шляхами легкими і дивними,
Крізь миті щасливі і крізь довгі дні самоти.
Шляхами ясними, а часом туманно-димними,
Важкими шляхами мене, моє Серце, веди.
Крізь розпач і біль, через посмішки, сміхом заквітчані,
Крізь зради і прикрих невдач рятівну череду,
Крізь чисті поля, крізь болота, нудьгою засмічені.
А я не питатиму нащо й куди я іду.
Веди мене, Серце, тудою, де Богом призначено,
Я всьому, що станеться, щиро відкрию обійми.
Шляхами щасливими, часом сумними і лячними
Веди мене, Серденько, всякими, тільки б моїми...
04.08.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516798
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2014
автор: Таня Кириленко