І море сліз із тисяч слів німих...
Як жаль, що це не передати,
Коли батьки своїх синів
Благословляють рідну Землю захищати!
І чути крик, який бринить в душі
Та серце на шматки вже дориває
Хто знав, що можуть так "брати"?!
Ніхто! Один лиш Бог те знає!
Я вірю в твою мужність, брате - друже мій!
У силу твого духу і завзяття!
Ти маєш повернутися живим!
Я знаю, що так буде і ти знаєш!
P.S. віримо і молимось за Вас!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517033
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 13.08.2014
автор: Інтеренет - збірка