Європа довго слухала казки
Й на місці «грізно» тупала ногами.
Та раптом – шок, неначе дощ ливкий,
Із неба впав страшними кольорами.
Прокинулась Європа і весь світ –
Ціна жахлива дрімоти такої.
Тепер брехні кремлівський колорит
Не приховає їх страшної зброї.
Коли Вкраїни гинули сини,
Що боронили єдність і кордони,
На путіна, колегу сатани,
Молились всі, як на святу ікону.
Та сам себе цей переграв артист –
І мирне небо захопив у Бога:
Життів три сотні обірвав садист,
Життів найкращих з світлої дороги.
Здригнувся світ! Розвіялись казки!
З слізьми і болем це прийшло прозріння.
Всім треба Мир, надійний і тривкий
І нинішнім й майбутнім поколінням.
Щоб не було чужої десь біди –
Її разом потрібно проганяти!
Бо Світ один! І Мир для всіх один!
І ворог теж! Його Росія звати.
Європа довго слухала казки
Й на місці «грізно» тупала ногами.
Та час прозріння, з присмаком гірким,
Її розбудить й об’єднає з нами!
Марія Волинська,
м. Київ, 20 липня 2014 р .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517078
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.08.2014
автор: Марія Волинська