Хоч скільки слів захочу присвятити,
Та їх замало, їх не стане всіх
Для тої , що рідніша в цілім світі,
Що так чека, що вернемось з доріг.
Вона не спить, до неба здійме очі,
Два вогники, що сповнені добра.
Вона не спить... В молитві о півночі,
В усіх шляхах дітей благословля.
Найперше з уст-одвічне слово "мама",
Що ластівкою трудиться всякчас,
Все невідоме й вічне відкривала,
І Янголом була завжди для нас.
(с) Ольга Умінська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517086
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2014
автор: Ольга Умінська