Коли людина помирає,
вона на жаль це відчуває.
І страх її палкий, жагучий
Неначе кілька ран болючих.
І смерть до тебе йде помалу,
Все глибше заведе в оману,
І світла не знайдеш з пітьми
Та завжди будеш з болем ти.
І простягне тобі кістлявих
Кілька сотен рук ширшавих.
Та в капішоні Чорна Смерть,
Що забирає кілька жертв.
І ти уже прожив життя,
Знайшов забуте здобуття.
Та все зробив, що сили мав
Знайшов єдину й покохав.
Створив сім'ю, батьків порадив
В останню мить став повним гадом,
все шкереберть летить до низу
І під тобою стопка хмизу.
І Смерть підпал тобі готує.
Та ця пітьма вже близько, чуєш?
цей вже кінець почав повзти
і в Потойбіччя треба йти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517097
Рубрика: Присвячення
дата надходження 13.08.2014
автор: Arthur Savchuk