саморуйнування -
ось те, чим ми насправді займаємось,
але ми вперто заплющуємо очі
і називаємо це прогресом.
посміхаємось, наче дурні,
посміхаємось,
коли нам кажуть, що це не смішно
і безсердечно.
а хтось називає це егоїзмом
і з сумом дивиться в вічі,
намагаючись дістатися серця,
обережно мацає пульс -
ще годиться
ще живий
іще озветься.
слова не бувають даремними,
особливо для тих, хто пише,
для тих,
хто намагається жити,
залишивши душу у віршах,
щирих
до непристойності,
схожих на дощ у спеку,
відкритих навстіж, як двері
і вічних, бо завше
відвертих.
13.08.2014р. [19:38]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517265
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.08.2014
автор: Віктор Шупер