СПРАВЖНЄ ХЛОПЧЕНЯ

Банти,  сукні  мушу  я  носити,
Хоч  не  до  вподоби  це  мені.
Краще  у  штанах  мені  ходити
І  футболці  рваній  на  спині!
Отаманом  я  у  дворі  стала,
Хлопців  маю  я  за  козаків.
Із  сусіднім  двором  воювала  
До  колін  розбитих  та  синців.

Приспів:  
Багато  клопоту  зі  мною  у  батьків,
І  тато  каже,  що  завчасно  посивів.
Хитає  головами  вся  моя  рідня:
“Не  дівчинка,  а  справжнє,  а  справжнє  хлопченя!”

Раз  принесла  мишу  у  портфелі,
До  хвоста  приладила  дзвінок,  –  
І  стриба  дівчата  аж  до  стелі,
Поки  не  закінчився  урок.
Ось  і  тата  в  школу  визивали.
Всі  благали  хором  вчителі,
Щоб  мене  із  школи  забирали
І  навчали  вдома  взагалі.

Приспів:

Якось  грала  у  футбол  на  дворі,
Вже  хотіла  прийняти  м’яча,
Раптом  бачу:  підозрілих  троє
У  сусідки  викрали  курча.
Одного  з  рогатки  підстрелила,
Другий  –  зачепився  і  упав,
Третього  за  ногу  ухопила…
Тут  дільничий  всіх  і  упіймав.

Приспів:  
Багато  клопоту  зі  мною  у  батьків,
Проте  не  каже  тато,  що  він  посивів.
Пишається  він  мною,  і  тепер  щодня
Він  каже:  “Люба  донечка,  ти  донечка  моя!”

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=51740
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.12.2007
автор: strim