Мої товариші сплять в ліпощах зимових.
Нехай лещетарі в кущах лаштують змову –
у ліс мерщій іду, ведмедик волохатий,
шукати дикий мед підступного кохання.
Народження джерел не погамує спраги,
мене не збереже від гордощів і зради.
Рушниці обмину, надвечір зайду в табір
і вдягну ланцюга циганської гітари.
[b]1979
[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517461
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.08.2014
автор: Ник С.Пичугин