Старезне давнє місто, де будинки
Строкаті проти сонця виграють.
Там ціла сотня вражень за хвилину,
Мов пташки в піднебессі, що снують.
Соборів бані тихі, величаві
Тримають в небі католицький край.
Там левів гречна і тверда постава
Впирається у світлий сонцеграй.
Під пам’ятником сіла й задрімала
Історія на лавах тих зручних.
І квітів вальси містом тим кружляли,
Що вулицям вже не вловити їх.
Кафе, бульвари і високий замок,
А звідти ціле місто на долоні.
Ти, Львове, ніби вічності світанок.
В краси твоєї я тону полоні.
20.05.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517489
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.08.2014
автор: Оксана Корнієнко (Буянова)