Святая простота – така біда!
Вона служила всім земним тиранам
Хоча й цитує Біблію з Кораном –
Це найстрашніша й наймогутніша орда!
Пухлину видалити можна, а її…
Святая простота, як метастази,
Немає більш живучої зарази,
Бо діти в неї вічні холуї.
Вона послужливо спалила Яна Гуса.
Джордано Бруно - теж її робота.
Кричала «хайль», лизала фюреру чобо́ти,
Ця пошесть також стратила Ісуса.
Вона писала Сталіну доноси.
І все це по ідейним міркуванням.
Сьогодні Україну на заклання
Двоглавому орлу в жертву приносить.
Не дай же, Боже, святості такої,
Коли ікони пишуться із ката,
Коли думок у мозку небагато,
Коли сама вона не відає, що коїть.
По легенді чеський учений-патріот Ян Гус, який боровся за визволення свого народу, був зведений католицьким церковним собором на вогнище як небезпечний єретик, ворог істинної церкви. Стоячи на багатті, мученик помітив стареньку, яка, цілком впевнена, що робить добру справу, принесла свій оберемок хмизу для вогнища. «Про sanc-ta simplicitas [санкта симплицитас]», - з гіркою посмішкою вигукнув Гус: за щастя старої жінки він боровся, вона ж з найкращими намірами служила його мучителям. Ці слова застосовуються до всіх простодушних, наївних людей, які в своєму невігластві не відають, що творять. «Вікіпедія»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517544
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.08.2014
автор: Валентина Курило