Минулого тут губляться сліди
Де прихисток знайшли багато тіл,
Туристів купа вештає довкіл,
Хоч в гості не просили їх сюди.
Серед непроханих була і я,
Поміж гробів ходила і каплиць.
Як їм внизу лежиться горілиць,
Коли там нагорі... лише ім'я?
І пам'ять, безперечно, також є,
Хоч деякі забуті вже людьми...
Приходимо сюди, напевно, ми
Зревізувати щоб життя своє.
Я не сприймаю цвинтар за музей.
Це, наче, із минулого привіт,
Від тих, що вже покинули цей світ,
Для нас, ще, поки що, живих людей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517833
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2014
автор: Патара