Якщо людей порівнювати з річками -
Хтось як Оріль, хтось схожий на Дніпро.
Річки течуть ланами і долинами,
Але початок всього - джерело.
Не буде річки жодної без нього,
Як без людей нема життя осель.
Ми хочемо своє сказати слово
На захист кришталю наших джерел.
Джерела б"ють неподалік від школи.
І, як і всюди, там повно сміття.
Це неможливо бачити без болю,
Адже вода безцінна, як життя.
У нашій школі небайдужі діти -
Їх серце прагне до краси й добра.
Вони дорослих просять не смітити -
Охороняють русло джерела.
Ми щовесни приходим в Войцехове
До нашого малого джерельця.
І починаєм лад наводить знову.
А там вже й листя вкриє деревця.
І буде весна розквітать навколо -
І проліски, і вишень білий цвіт...
А всі річки колись впадають в море.
А все добро колись розтопить лід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517836
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.08.2014
автор: Lido4ka