Ми здається люди,
Що оділи маски,
Та чомусь повсюди,
Помирають ласки....
І коли приходить непорадний час,
Хтось готовий укусити Вас...
Тому що тут - звірі,
Кольорові, сірі,
Хижі і не дуже,
Недосконалі жони і мужі....
Нам замало їжі
Апетит - дай Боже,
І жуємо свіжі,
Плітки або може...
Прийде знову щось їстівне на обід,
Щоб комусь було побільше бід....
Тому що тут - звірі,
Кольорові, сірі,
Хижі і не дуже,
Недосконалі жони і мужі....
Випадають зуби,
Підійдуть протези,
Теревенять губи,
Про якісь помпези...
Скоро нас самих життя скуштує так,
Але є ще злоба, є ще смак...
Тому що тут - звірі,
Кольорові, сірі,
Хижі і не дуже,
Недосконалі жони і мужі....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517884
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.08.2014
автор: Мандрівник