Ми все су́димо-гуд́имо путіна,
Сиплем градом прокльонів-погроз.
Де ж росія за́вжди могутняя?
Де той "мира хотящий" народ?
Чи та пісня забута , знищена,
Про їх вечір і про берези?
"Что хотят русские" ми вивчили...
Явно п'яні"хотят", не тверезі...
А похмілля пройде - отямляться:
Жити людським життям захочеться...
Тільки небо чорнітиме хмарами
Дощ сліз наших і в серце їм, й в очі...
Хай лікують слова брехні
Про Європу істрашне НАТО...
МИ сьогодні їм кажемо:"Ні!
Досить так нахабно брехати!
Укаїна давно вже не та,
Що корилась усім супостатам...
Синьо-жовтий над нами стяг -
Вже історію не згвалтувати!"
А російський могутній народ
Демократії ще не нюхав...
Тому й лізе усякий зброд
Й на брехню розпускає вуха...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517899
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2014
автор: zazemlena