РОСІЙСЬКИМ БРАТАМ
Не сподівались і не чекали,
Навіть ворожки не віщували.
Біди ми на себе не накликали,
Війська російські нас здивували.
Думали сон, ніби помилка,
Була дружба добросусідська.
З якого це дива сусід здичавів,
Занапастити нас закортів.
Спочатку крутити почав хвостом,
Що ніби не він то до нас з батагом.
Неначе то з неба упала орда,
В зелене вдягнута і ніби свята.
А потім його колоради,
живий щит збудували з громади.
Як же так вийшло, російськи «БРАТИ»,
Ви до нас здуру, чи так пішли?
Чом не з добрими намірами?
На гостину, де завжди з дарами,
Народ український Вас зустрічав,
І щастя і долі Вам завше бажав.
Чому ж ця до біса велика «страна»,
Нашестя своє в мій край принесла?
Раніше це були два братніх народи,
Разом вони гнали фашистів з окопів.
Народе російський, якщо ти ще є?
Скажи своє слово, хай Путлер помре!!!!!
Озвися до вбивці, скажи йому- НІ!
Скажи своє слово, кінець цій війні!
17.08.2014
© Copyright: Елена Соляник, 2014
Свидетельство о публикации №114081708976
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517900
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 17.08.2014
автор: Олена Соляник