ВОНА ЙШЛА…
Ішла по дорозі, думала,
Усміхалась до себе як в сні.
Про тебе такого милого,
Згадавши минулі дні.
Ти говорив їй, що буде милою,
Коханою, ніжною квіткою.
В твоєму житті незмінною,
До болі близькою, рідною.
Ти говорив їй, що там у мереживі,
Днів з турботами переплетених.
Будеш близенько, і в темряві,
Іскру триматимеш щоби не зжевріла.
Зустрілися знову і їм відчувалося,
Що в серцях кохання зосталося.
Їх душі знову розкрилися,
А личка цілунком вмилися.
09.04.2013
© Copyright: Елена Соляник, 2013
Свидетельство о публикации №113101410742
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517923
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2014
автор: Олена Соляник