Скажіть, а що для щастя нам потрібно:
побільше "друзів", почесті, грошей,
жертвоприношень (натовпу) подібних
же нам самим? Як наслідок - смертей?
Скажіть, допоки будем продавати
не тільки тіло, але й душ своїх
поблідлі тіні? Нам не привикати...
Скажіть допоки цей іржавий сміх
лунати буде, наче, вирок суду
над головами зболених людей,
що почорніли до кісток від бруду
всіх тих, що рвали совість із грудей?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517957
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.08.2014
автор: Ксенія Фуштор