Ти вже забув як пахнуть коридори,
Що наповняли зрілістю роки?
А пам'ятаєш, як миналися пороги,
Що на заваді в гіркий час були?
Згадай моменти радості та сміху,
Та і про час невдач ти не забудь.
Ти розпочав там книгу шляху -
В ній рідні люди поселились і живуть.
В ній закарбований безцінний досвід,
Знань, мудрості, умінь там джерело.
Їй ти завдячуєш свій розцвіт!
А знає хто, куди б тебе життя звело?
Проходить час і забуваються деталі,
Котрі ще тому мить важливими були.
Сторінки заповняються все далі,
Але признайся - мрієш повернутися туди.
Пройтися ще хоч раз стежинкою вузькою,
Що нас вела у руки до майстрів -
Вони навчали слово наповняти думкою,
Кували з нас майбутніх сіячів.
Ти збережи цю книгу в серці,
Повір, такої більше не знайти.
Фундамент із твердою палітуркою,
Із надписом: "Студентські рОки - золоті часи".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517959
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2014
автор: Vitalikkuzdrovskyy