Не зичемо вам болю, а ні втрати,
Бо є рідня у кожному краю -
Живе у нас кохана чиясь мати,
Побачити б у вас сестру свою!
Не спалюємо міст того єднання,
Що з’єднував віками усіх нас!
Хай буде у серцях те вболівання,
Що мир поверне в цей жорстокий час!
Ми дві країни, можемо брататись,
Хай буде розуміння і тепер!
Для чого смерть, для чого воювати?
Біль у грудях за тих, хто вже помер!
Ми ж люди, люди! То чого ж сваритись?
Для чого розпускати ту брехню?
Давайте жити і добро творити,
Не треба піддавати все вогню!
18.08.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517967
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.08.2014
автор: Людмила Дзвонок