Живе стервозність у мені? Живе! –
У рівновазі має серце жити...
Той рішення приймає вольове,
Наосліп хто в десятку вміє бити.
Лічу грамаж своїх ядучих «я»
В солодкій бочці меду, йду по світу.
Не ображайтесь – в цьому суть моя:
Я не оса – бджола, що любить квіти.
Солод життя сортую у букет,
Та не зірву – я зором позбираю,
Надихаюсь барвистістю. Секрет,
Я, як і кожен, в глибині тримаю.
В своїх гріхах я не виню когось –
За них сама несу відповідальність.
Я зрозуміла..., чи мені здалось:
Змінила я думок своїх тональність
В ході життя. Люблю творчих людей,
Своє натхнення в їх рядках шукати.
Пробудженних від сну, усіх ідей
У голові не можу прикувати
До скелі норм. Утримати межу
Між «слід – не слід» - образити не хочу,
І до людей повагу збережу –
Це почуття в собі я не зурочу.
Кривавий слід у серці не лишу,
Бо боляче не хочеться робити.
Про те, що бачу серцем, я пишу,
Умію бачити - і цьОго не змінити.
Я не поет. Так ... в пошуках себе...
Іду крізь світло, тінь, солоні грози...
Живе стервозність у мені? Живе:
Є блискавиці - і дощу є сльози!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518003
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2014
автор: Серафима Пант