В млі туманній зоріє багрово світанок,
Взяв останній акорд соловейко й притих.
Косу клепче косар на дожинки в останок,
Вимальовує в небі літак димний штрих.
Журно віти схилила оголені вишня,
Шарудить внизу листям опалим їжак.
Підкрадається стиха вже осінь-лисиця,
На траві поруділій лишає свій знак.
Над селом все кружляють в скорботі лелеки,
В час прощання данина - то шана землі.
Проводжають їх в вирій тинів переплети,
Кудкудахтають кури, скупавшись в золі.
Навпіл луг розділила зміючкою річка,
Хлюпаються хвильки помежи берегів.
На крутім обриві зростає там вербичка -
Гадки не має, що в обіймах ворогів.
18.08.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518069
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2014
автор: Валентина Ланевич