Минає час і день за днем
не додає мені до стажу.
А я ще граюся з вогнем,
чого нікому не пораджу.
Є недосяжні міражі,
куди не долітає скерцо.
Літами виметене серце
стоїть на варті у душі.
А я усе у неофітах.
Не надокучили мені:
і якорі на мілині,
і незнайома Афродіта,
і ненав’язливий оброк,
і у пісочниці пісок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518149
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 18.08.2014
автор: I.Teрен