Ну, для чого поставляти вам своє оруддя? –
У «роботі» ваші «Гради»- діють привселюдно,
Реактивний «Ураган» мітить в свої цілі…
Знаємо ми - офіцери ваші дуже вмілі!
Палять все – міста і села, смерть несуть родинам.
Дуже тяжка для Вкраїни вся оця година!
Недостойно голові повсякчас брехати…
Що не явне, стане явним – треба оце вняти!
Люди, людоньки, просніться, тут і ваші діти,
Неможливо спокійненько в оцей час сидіти!
Посилають ваших діток на війну, під кулі -
І нема із того шляху – не кують зозулі!
Буде мати виглядати кровинку, не вгляде,
Й до могили, до синочка, не піде, не впа’де,
Бо похований він буде серед степу в ямі,
Де не ймення, ні хреста, і не знімка в рамі!
Не мовчіть, подайте голос за мою Вкраїну,
Не пізнаєте тоді горечка в родині!
Не давайте посилати синів ваших, «Гради»,
Тоді й мир прийде на землю! Почуйте поради!
19.08.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518203
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.08.2014
автор: Людмила Дзвонок