Літо тихо втікає
В мерехтливім серпневім розмаї,
Тихий щем на душі,
Що тепло і добро пропаде.
Але це не біда,
Що того, що чекали, немає,
Бо як нові вірші
Знову виростуть й нові жита.
Тихий, лагідний день
Умивається теплим промінням,
І на краще життя
Ще надія і досі жива.
Хоч і день без пісень,
Та все ж гімн за будинками лине,
І я вірю, що будуть
В нас достойні і мирні жнива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518205
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.08.2014
автор: Мірошник Володимир