Якщо колись карпатські перевали
затопить водою із Мертвого моря,
Ми будем з тобою у небі Вальгалли,
Збирати гарячі зорі!
Якщо затопить всі міста,
Центральні магістралі й переправи,
Ми одного на двох хреста
Будем тягнути до райської брами!
Ти подаватимеш мені автоматні ріжки,
Гранати й рушничні набої,
Доки я прикриватиму берег ріки
І спину твою собою!
Ти говоритимеш:«Іди,
Якби не було тривожно й важко!»
А я тобі казатиму :«Лети,
Нікого не бійся,моя ніжна пташко!»
Тебе з небес нізащо не зіб*ють,
Допоки я поруч,допоки з тобою,
Моя шалена і солодка ртуть,
Ми вийдемо живими з цього бою!
Богдан Тригуб
*Вальгалла- у германо-скандинавській міфології, в місті Асгард житло бога Одіна, де за його вибором спочивають звитяжні воїни після їх смерті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518236
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 19.08.2014
автор: Той,що воює з вітряками