Припадаю до спечених губ твоїх пташкою,
Журавкою сполоханою, сизокрилою.
Душею рубці життя цілую пропащою,
Тулю тишу до тиші, в’яжу павутиною.
Припадаю до ніг геть збитими колінами
Та діймаю пилюку дорожню зі змінами.
Боже, благослови, благодатними рунами,
Край шляху стою я зі старими руїнами.
До душі припадаю ланцами скандальності,
Єством із покуття з петель міцних зірваними.
Молю, щоб не було між нами тривіальності,
Щоб зігрівав ти серце ночами холодними.
19.08.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518255
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2014
автор: Валентина Ланевич