Давай порибалимо в небі…

Давай  порибалимо  в  небі,
Закинем  кохання  вудки́…
На  хмари  високому  гребні
Торкнешся  моєї  руки.

Ловитимем  зорі  в  відерце,
Стискаючи  міцно  долоні…
І  б’є  в  унісон  твоє  серце  –  
Ми  в  зоряно-хмарнім  полоні.

Тут  плавляться  часу  хвилинки,
І  гуснуть,  немов  мармелад.
Збирається  пристрасть  в  цілунки  –  
Тримай  почуттів  зорепад!

19.08.2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518329
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2014
автор: Marcepanivna