Ще радіє трава й не тужавіє тінь верболозу,
А тепло по воді арабески мережить старі,
Ще вчуваються літа баси в романтичних нахмарених грозах,
Та у заводях серпня хтось жовті чіпля ліхтарі.
Ще сліпить бригантини гаряче од вітру вітрило,
Що втішається з чайками летом солоних годин.
Та на світлій осі всі годинники час розділили,
І коротшає днів золотисто-стрімкий серпантин.
Завалилося літо й зіп`ялось на бабині ноги,
Павутиниться простір, щетиниться поле од жнив,
На околиці серпня видніється жовта дорога
Аж за той горизонт, що вже подумки літо спинив…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518484
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2014
автор: Стяг