Їх буде як і є - четверо,
Бо п'ятий вже покараний.
Вони повинні стати на коліна,
Благати марення пощади
При свідках.
Свідки: твої сини, дружини.
Єдиний засіб рятування - твої слова,
Що будуть звернуті до Бога
З проханням дати дозвіл на пощаду.
Але!
Ніхто із них ніколи не піде на це!
Вони не здатні мати каяття,
В умовах навіть смерті близьких,
Тортур душі та навіженості розпуки!
Тому і покарання буде/є таким жорстоким.
Суть його забудь!
Забудь слова, що обумовили цю Волю Бога!
Не смій більш навіть натякати десь,
Що ти до цього був причетний!
Хоча і в якості слухняного, німого свідка.
Твоя печальна доля спотворено буде у дзеркалах
Їх душ, спотворена, доведена до краю,
Коли вони благати будуть смерть,
Як ти благав, а Ми не дали,
Бо жити ти повинен.
Вони не мають права жити, та жити будуть,
Бо їх життя є право на тортури, покарання.
Це - все.
Затверджене.
І схвалене Всіма.
Порятунок - стати на коліна і тебе благати.
Пам'ять сумлінь не має право мати!
Доброта, як бісер, свиням не потрібна,
Тому страждають хай!
А порятунок треба заслужити
В стражданнях та душі тортурах.
Все!
Перегляду не підлягає!
К.
К-3
Х.2003
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518485
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 20.08.2014
автор: Левчишин Віктор