Люби мене!Бо я є українка!
Із маків темнокров'яних вінок.
На крилах-закривавлені пір'їнки
Від ран усіх...Та з вітром йду в танок...
Люби мене...Бо я є українка...
Із колосків золочених стрічки
В моїм вінку.Стою як та билинка.
Хитаюся...І палю знов свічки...
Живи лише!Бо ти із України!
Повір-за тебе молюся щодня...
Бо з однієї є ми всі родини...
Бо ми велика,любляча рідня!
Кохай мене...Бо я є українка...
Коханий,пригорни і поцілуй!
А з неба впаде тихо дощ-сльозинка...
Це плачу за героями...Почуй
Мене Господь...Це моя Україна
Стоїть у річці крові...Як болить...
Нехай вона залишиться єдина.
Не дай її вороженькам згубить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518717
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.08.2014
автор: Відочка Вансель