Котик носика подряпав
Із прихильности до чічки,
Залишив відбиток лапи
На її пахучім личку.
Не спинить авторитетом
Грацію оцю простую.
Не журися, грізна тето,
Дай твій носик зацілую.
Лапа де пройшлась котяча,
Цей стражденний ніс–каліку,
Я із запалом юначим
Згоден го́їти довіку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518899
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2014
автор: Юрij Бyжaнuн