Темно-синя сорочка,
точніш волошкова.
Одна серед тих, що ти любиш носити...
Парфюм,
Блиск машини,
І зачіска нова,
Ефектні манери,
Коштовності,
Квіти...
І безліч стосунків,
а серце порожнє,
Давно вже закрите від всіх посторонніх,
на людях
вороже
прихильні цілунки
а вдома
нікого
для всіх "поза зони"...
А зранку
так само
І знов все по колу
Робота
І дім
Все ті ж забаганки
по колу життя
фальшиві розмови
ні сил, ні емоцій, точніш їх останки
Три фото
для преси
і знову усмІшка
плейлист на повтор
злободенні турботи
а вдома все тихо,
ніяких ексцесів
улюблена книга
машина, банкноти
Моделі
акторки
знайомі сюжети
а в шафі чекає та ж синя сорочка
вона знов зачинена
замкнуті двері
тобі непотрібна
вона зараз
точно...
З ней поряд
лиш светри,
футболки
і майки,
і складена в стосик постільна білизна
одначе твій погляд
несе іншу варту
він постить всі лайки
звабницям різним
Вона лиш на фото
Просрочена давність
Хоча як й раніше
на зустріч чекає
це все несуттєво
вона ж неістота
у цьому вся складність
мовчить
і кохає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519156
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2014
автор: Sama_po_Sobi