Ой, була б я старичком, якби я не бабуся
І текла би із вуст моїх гірка медовуха.
Танцювала б до упаду, стріляла б очима
І настала би вам, дівчата, гірка тут година.
Так біжить швиденька думка, в хмелю собі зріє,
А серденько, як ведеться, від любові мліє.
А було ж то все спочатку, як проста забава
І тобі було байдуже Галя я чи Клава.
Та з’явилась поміж нами невидима нитка,
Зав’язала в кріпкий вузол двох душ темна нічка.
Я ж бабуся, а ти дідок - сядьмо на лавчині,
Що в ночі очі чарівні - відомо й дитині.
Нехай вчарує нас вона у добру цю пору,
Знайдемо один в одному теплу ми підпору.
Щоб не нудить вечорами в екраннім блюзнірстві,
Порадіємо на сон ще нашій спільній зірці.
25.08.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519504
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2014
автор: Валентина Ланевич