Моя ти Музо, в огнянім убранні,
Тебе зректись не сила, цвіте мій.
Зринаєш знову у думках плеканні,
Стають слова рядками в рівний стрій.
Дяка тобі - очищення сльозою,
Що жмутком літер падає із вій.
Без тебе йшла би я життям слабкою,
Де квітнуть маки, був би там пирій.
Не дай в зневіри поприщі зачахти,
Роз’ятрюй серце, душу ти неволь!
Нові вірші нестимуть світла вахти,
Тепло кохання - позивний пароль.
25.08.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519507
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2014
автор: Валентина Ланевич