ОСІННЯ СМУТА

Поси́віли  ліси.  Ось-ось  уже  і  осінь,
і  паморозь  паде  на  чубчики  отав.
Кочує  у  луги  луною  безголосся
зелений  шум  гаїв  і  шумовиння  трав.

Полудневіє  день.  Вересневіє  вечір.
Отарами  туман  пасеться  у  полях.
І  манять  у  полон
                                     хмарин  жіночі  плечі
з  косинкою  небес,  що  падає  на  шлях.

За  рубчиками  нив  у  перкалі  долини
згасає  далина,  і  на  краю  землі
вервечками  ключів  зникають  журавлі
за  лінію  боїв,  за  обрії  Вітчизни,
украявши  душі  моєї  половину,
курличуть  тихий  сум  і  голосні  жалі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519537
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.08.2014
автор: I.Teрен