Ти мене не тримаєш
І не відпускаєш.
Чому так? Скажи!
Хіба так важко
Поставити усі крапки над "і".
Ти ж уже давно з іншою,
Нащо мене мучаєш?
Але...З тобою я стала живішою...
Чуєш?!
Десь там уже птахи співають
Нашу історію кохання.
Ти в мої очі і в душу зазираєш,
Яке може бути прощання.
Дай відповідь сам собі на одне запитання:
"А тебе буде хтось кохати так,
Як я тебе кохаю?"
Ти вибач,але ти жебрак
Якщо не можеш знайти кінця - краю.
Ти сам для себе вирішити повинен
І обрати раз і назавжди:
Вона чи я. А не на половину.
Кажи як є - не лий води.
Безкінечно так можна говорити
Про проблеми трьох людей
В коханні.
Зі сторони завжди легко судити...
Не розуміють люди тих речей,
Які для більшості є перші, не останні.
23.08.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519539
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.08.2014
автор: Вербена Бурбонова